Юридичний консалтинг | Центр підтримки малого та середнього бізнесу

Дніпропетровська область

Позасудове вирішення: суперечок всередині підприємства, конфліктів з профспілками, бізнес-конфліктів, надання протидії рейдерству; поверненням боргів;
Приватна адвокатська практика (адміністративні, господарські, цивільні, кримінальні справи) ;
Реєстрація: ФОП (фізична особа-підприємець),повного товариства, фермерського господарства, громадської , благодійної організації, обслуговуючого кооперативу;
Секретарські послуги;
Ліквідація: підприємств за рішенням власника, ФОП (фізична особа-підприємець);
Експрес-ліквідація підприємства (викуп корпоративних прав, ліквідація компанії через продаж);
Банкрутство підприємства (загальна процедура банкрутства);
Банкрутство підприємства (Спрощена процедура банкрутства);

м. Київ
Приватна адвокатська практика (адміністративні, господарські, цивільні, кримінальні справи) ;

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Державна програма підтримки малого та середнього бізнесу "Доступні кредити 5-7-9%" запроваджена за ініціативи Президента України та Кабінету Міністрів України. Реалізується Фондом Розвитку Підприємництва через уповноважені банки. Мета програми:

- збільшення обсягів виробництва, фінансування під 5,7,9% річних в гривні на придбання, модернізацію основних засобів, об'єктів права інтелектуальної власності за договорами франчайзингу, будівництво, реконструкція, фінансування оборотного капіталу (не більше від 25% від варості інвестиційного проекту);

-запобігання поширенню спалахів епідемії COVID -19. Фінансування під 3 % річних в гривні на поповнення обігового капіталу, інвестиційні цілі, пов'язані з діяльністю виробництва лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання;

- здешевлення кредитування за діючими кредитами. Фінансування під 0% річних в гривні за рахунок рефінансування кредитів в банку зі збереженням виду кредиту за його схемою надання: кредитна лінія, поновлювальна кредитна ліния, інвестиційний кредит, овердрафт тощо.

Вимоги до позичальників

Цільова аудіторія

Фізичні особи - підприємці або
Юридичні особи резиденти, зареєстровані на території України (за виключенням тимчасово окупованої території автономної республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей)

Термін ведення бізнесу

Новостворений бізнес - до 12 місяців з моменту реєстрації. Наявність досвіду та бізнес-плану для реалізації інвестиційного проекту обов'язкова.
Діючий бізнес - більше 12 місяців з моменту реєстрації. Прибуткова діяльність хоча б за один із двох останніх звітних років

Річний дохід від
господарської діяльності

100 млн. грн.* для отримання позичальниками нових кредитів або
264 млн. грн.* (еквівалент 10 млн євро за офіційним курсом НБУ на 28.12.2019 р.) для рефінансування заборгованості кредитів.

Умови фінансування

Сума кредиту

Необмежена, якщо позичальник та група пов'язаних контрагентів за останні три роки не отримували державну допомогу, що перевищує 200 000 євро

Термін кредитування

до 60 місяців - для інвестиційних кредитів, а також на рефінансування заборгованості перед банками України
до 24 місяці - для поповнення обігових коштів

Розмір власного внеску за інвестиційними проектами

не менше 30% від вартості інвестиційного проекту для новоствореного бізнесу
не менше 20% від вартості інвестиційного проекту для діючого бізнесу

Комісії за оформлення кредиту

Разова комісія за надання кредиту - 0,5% від суми наданого кредиту
Комісія за операційні витрати - 0,5% від суми наданого кредиту
Комісія за надання гарантії Фонду - 0,5% річних від суми заборгованості за кредитом

Термін звернення для отримання
державної пітримки

до 60 місяців на інвестиційні цілі
протягом строку дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 90 днів з дня його відміни на цілі: запобігання поширенню спалахів епідемії COVID -19 та рефінансування заборгованості за кредитами перед банками України

Базова процентна ставка

3 m UIRID + 5% для діючого бізнесу
3 m UIRID + 7% для новоствореного бізнесу
3 m UIRID за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls
Змінювальна з щоквартальним переглядом згідно індексу 3 m UIRD

Компенсаційна процентна ставка

Розмір компенсаційної процентної ставки за інвестиційними кредитами залежить від наступних умов:

Розмір річного доходу від господарської діяльності, млн.грн.	Від 0 до 50	Від 0 до 50	Від 50 до 100
Мінімальний приріст робочіх місць, працівників	2	0	0
Розмір компенсаційної процентної ставки, відсотків річних (щоквартальний перегляд)	5	7 (встановлюється на дату отримання кредиту)	9 (встановлюється на дату отримання кредиту)

Додаткові антикризові заходи. Здешевлення кредитів шляхом рефінансування існуючої заборгованості за діючими кредитами:

Річний дохід від господарської діяльності не перевищує суму	Еквівалент 10 млн. євро
Забезпечення збереження фонду оплати праці на рівні не менше	60% (порівняно із станом на 01.03.2020
Забезпечення збереження середньої чисельності працівників на рівні не менше	80% (порівняно із станом на 01.03.2020)
Проблемна заборгованність за кредитами в банках України	0% (порівняно із станом на 01.03.2020)
Розмір компенсаційної процентної ставки, відсотків річних	0% до 31.03.2021

Запобігання пандемії COVID-19 і подолання її наслідків.

Розмір річного доходу від господарської діяльності, млн. грн.	Від 0 до 100
Розмір компенсаційної процентної ставки, відсотків річних	3%
для інвестиційних проектів, пов’язаних з виробництвом лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання, поповнення обігових коштів, рефінансування раніше виданих кредитів на вказані цілі

Найчастіші питання

ПИТАННЯ

Чи може надаватися кредит з відстроченням платежу?

ВІДПОВІДЬ:

Так, не більше 9 місяців на інвестиційні цілі або до 31.12.2020 року на рефінансування заборгованості за кредитами в банках України.

ПИТАННЯ

Чи потрібна застава для отримання кредиту?

ВІДПОВІДЬ

Так, нерухомість, автотранспорт, обладнання, порука власників, тощо. У разі недостатонього забезпечення для отримання кредиту, можна скористатися гарантією Фонду. Під час рефінансування гарантія фонду не передбачається

ПИТАННЯ

Як взяти участь у програмі?

ВІДПОВІДЬ:

Подати онлайн заявку та отримати консультацію щодо можливості участі у програмі за телефонами: 044 365 00 05 (06) або 056-742-81-04. 056-778-08-99.

Обмеженя щодо участі

Нерезиденти України
Фінансові компанії
Виробники, дистриб' ютери зброї, тютюна, алкогольних напоїв, обмін валют
Здача в оренду нерухомість, як основний вид діяльності
Банкрутство або бізнес, проти якого порушено справу про банкрутство, або в стадії припинення
Наявність заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування
Отримання державної допомоги, що перевищує 200 000 євро за останні три календарні роки

Від моменту старту Програми «Доступні кредити 5-7-9%» уповноважені банки видали 3238 позик на загальну суму в 7,813 мільярда гривень. З них 6,334 мільярда гривень були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 1,255 мільярда підприємці отримали на капітальні інвестиції та 223,87 мільйона гривень – на поповнення оборотних коштів.

Нагадаємо, позику в рамках Програми можна отримати в АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», а також, відповідно, КредитВест Банк та ОТП Банк.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Нетиповий» вид діяльності в податковій накладній: чи є ризики?

Чим загрожує невідповідність кодів послуг, указаних у податковій накладній, кодам діяльності підприємства за КВЕД? Це «хіт»-запитання наших читачів. Чи не визнають у цьому випадку податківці операцію нереальною? Чи не буде це підставою для блокування податкових накладних? Давайте розбиратися.

Розпочнемо з юридичних моментів: чи має право суб’єкт господарювання взагалі здійснювати види діяльності, не вказані в ЄДР (Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань)? Так, має. Адже згідно з ГКУ ( ч. 1 ст. 19, ст. 43 і 44) суб’єкт господарювання може здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, окрім заборонених законом. Те ж саме сказано і в ЦКУ ( ст. 3). Єдине що треба врахувати – це то, що у ст. 91 ЦКУ вказано, що якщо окремий вид діяльності потребує дозволу (ліцензії), то юрособа має право здійснювати такий вид діяльності тільки після отримання спеціального дозволу (ліцензії).

Теж саме стусується і фізосіб-підприємців.

Тобто немає жодних законодавчих обмежень, щоб суб’єкт господарювання здійснював тільки ті види діяльності за КВЕД, які вказані в ЄДР . Виняток - діяльність, що ліцензується.

Знову ж таки, тут є декілька нюансів, про які не можна замовчувати.

1. Обережними потрібно бути платникам єдиного податку. Для них важливо, щоб вид діяльності був указаний у Реєстрі платників єдиного податку. Адже якщо єдиноподатник здійснить діяльність, не вказану в «єдиноподатному» Реєстрі, то з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснений такий вид діяльності, йому доведеться самостійно покинути лави платників єдиного податку ( п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). Якщо ви не виконаєте цієї вимоги, вашу реєстрацію як платника єдиного податку податковий орган анулює самостійно на підставі п. 299.10 ПКУ.

Вимога про перехід на загальну систему стосується абсолютно всіх платників єдиного податку груп 1 - 3.

Увага! Це важливо! А платники єдиного податку груп 1 і 2 повинні будуть ще й заплатити із цього доходу податок за ставкою 15% (П293.4 ПКУ).

2. Підприємці на загальній системі, декілька слів для вас!

Юридичних наслідків від здійснення «непрофільного» виду діяльності теж немає. Але є податкові наслідки за «непрофільну» діяльність підприємця.

Якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від здійснення підприємницької діяльності, в межах обраних ним видів такої діяльності, то вони обкладаються за правилами як для звичайних фізосіб ( п. 177.6 ПКУ). А вибір видів діяльності підприємець на загальній системі робить, якраз вносячи їх перелік до ЄДР.

Знову ж таки, податковий агент тут спантеличуватися правильним оподаткуванням відповідних виплат не повинен . Адже в «ПДФО/ВЗ-розрізі» він не зобов’язаний при виплаті доходу підприємцеві «звірятися» з його видами діяльності в ЄДР.

3. А ось у «ЄСВ-розрізі» податковим агентам, які виплачують винагороду фізособам-підприємцям за договорами на виконання робіт, надання послуг (оренда не в рахунок), потрібно бути напоготові. Не нараховувати ЄСВ на таку винагороду можна тільки в тому випадку, якщо виконані підприємцем роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, вказаним у ЄДР.

Майбутнє блокування податкової накладної. На сьогодні є наказ Мінфіну з Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної. З нього вже можна щось «вивудити».

Відразу скажемо, що такої самостійної підстави, як постачання послуги з коду, який не відповідає даним ЄДР, у цих Критеріях немає.

Підозри викличуть ті податкові накладні, у яких вказані коди УКТ ЗЕД / коди послуг, при постачанні яких у платника має бути дозвільний документ (ліцензія) на їх здійснення, але, за даними податківців, він відсутній.

Тому, наприклад, якщо у вас у податковій накладній стоїть код підакцизного товару або вид діяльності, що вимагає ліцензування, а у вас немає ліцензії на цей вид діяльності, це вже буде підставою для призупинення реєстрації податкової накладної.

Щоправда, тут залишається відкритим питання з «компенсаційними» платежами, тобто коли суб’єкт господарювання, по суті, є посередником і лише перевиставляє замовникові/покупцеві послуги третіх осіб У цьому випадку можна прив'язуватися до коду основної послуги з договору, у межах якої відбувається така «компенсація».

Також зазначимо, що «нетипове» постачання, наприклад, відсутність придбань відповідного товару/послуги, саме по собі не є єдиною підставою для призупинення реєстрації податкової накладної. А розглядається разом з іншими критеріями.

Тому невідповідність кодів послуг, указаних у податковій накладній, кодам діяльності підприємства за КВЕД (якщо не йдеться про вид діяльності, що ліцензується) сама по собі не може стати причиною блокування податкової накладної.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як підприємству додати нові коди за КВЕД у разі зміни вектору розвитку свого бізнесу?

У нинішніх умовах підприємства нерідко стикаються з необхідністю переглянути вектор розвитку свого бізнесу. Колишні види діяльності призупиняють і переходять на перспективніші нові. Як додати нові коди за КВЕД і при цьому дотриматися вимог чинного законодавства, ви дізнаєтеся прямо зараз.

Спочатку визначимося зі статутом. Якщо підприємство спочатку не планувало займатися певним видом діяльності, то цілком можливо, що він не внесений у статут і не зареєстрований у ЄДР.

Чи обов’язково в цьому випадку вносити зміни в статут? Питання дискусійне. Чи не виникне проблем з тим же виходом за межі «господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності)» зі ст. 207 ГКУ?

Зазначимо, що, по-перше, часто в статут додають можливість здійснення «інших видів діяльності, що не суперечать законодавству», що знімає всі питання. По-друге, ВГСУ свого часу в листі від 07.04.2008 р. № 01-8/211 указував на незастосовність ст. 207 ГКУ. По-третє, Пленум ВГСУ в листі від 29.05.2013 р. № 11 прямо зазначав:

«3.8. Цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж громадянські права та обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак, вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб’єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними. Винятки із зазначеного правила встановлюються законом».

Отже, у загальному випадку вносити зміни в статут буде не обов’язково. Знову ж таки, якщо це вид діяльності, що ліцензується, то без прямого зазначення відповідного виду діяльності в статуті з отриманням ліцензії можуть виникнути проблеми.

Чим загрожує невідповідність кодів послуг, зазначених у податковій накладній, кодам діяльності підприємства за КВЕД, і про ризики для платників єдиного податку, ви можете прочитати на нашому веб-сайті у попередній статті «Нетиповий» вид діяльності в податковій накладній: чи є ризики?»

А тепер про ЄДР. Інформація про види діяльності підприємства міститься в ЄДР (п.п. 11 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV). Відповідно, якщо хочемо займатися видом діяльності, відсутнім у ЄДР, є формальний привід внести зміни в ЄДР.

Для цього потрібно пройти певну процедуру.

1. Прийняти рішення про зміну видів діяльності (КВЕД) на загальних зборах засновників (учасників). Це рішення оформляється протоколом.

Важливо! Підписи засновників (учасників) на протоколі мають бути нотаріально засвідчені.

2. Скласти заяву про держреєстрацію змін у відомості про юрособу, що містяться в ЄДР.

Форма № 3, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5 (у редакції станом на 01.06.2020). Складнощів із заповненням форми № 3 виникнути не повинно. Головне пам’ятати:

- у розділі «Перелік змін» ставимо відмітку в полі 14 «Зміна видів економічної діяльності юридичної особи»;

- у відповідній таблиці включаємо/виключаємо тільки ті види діяльності, які хочемо додати/прибрати(ставимо відмітку в полі «Вкл.» або «Викл.»);

- кожну сторінку форми № 3 засвідчуємо підписом керівника підприємства.

3. Сплатити адміністративний збір - 0,3 прожиткових мінімуму для працездатних осіб (ст. 36 Закону № 755). Зверніть увагу! За держреєстрацію змін у відомості про юрособу на підставі документів, поданих в електронній формі, стягується 75 % адміністративного збору.

4. Подати держреєстраторові необхідний пакет документів (ч. 4 ст. 17 Закону № 755):

- заяву про держреєстрацію змін у відомості про юрособу, що містяться в ЄДР (форма № 3);

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміни, які вносяться в ЄДР;

- документ про сплату адміністративного збору;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) документа, що засвідчує повноваження представника юрособи (у випадку якщо відомостей про такого представника немає в ЄДР).

Документи може подати особисто керівник чи уповноважена особа або їх можна надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення або відправити в електронному вигляді.

5. Якщо документи в порядку, реєстратор протягом 24 годин (окрім вихідних і святкових днів) проводить держреєстрацію змін КВЕД, формує та оприлюднює на порталі електронних сервісів виписку.

6. У разі успішної держреєстрації змін КВЕД підприємство за бажанням може отримати виписку з ЄДР у паперовій формі з підписом і печаткою держреєстратора.

Перевірити відомості про юрособу (у тому числі про види діяльності) можна також безкоштовно на порталі електронних сервісів (https://kap.minjust.gov.ua/). Пошук інформації здійснюється за кодом ЄДРПОУ або найменуванням юрособи.

7. Щоб отримати оновлені відомості з ЄДРПОУ (з новими видами діяльності), потрібно в територіальне управління статистики подати відповідний запит, а також внести плату за надання відомостей з ЄДРПОУ.

Для отримання відомостей з ЄДР в електронній формі не потрібно відвідувати державного реєстратора та банківську установу.

Міністерство юстиції України запровадило он-лайн сервіс отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Скориставшись платіжною карткою міжнародних систем Visa/MasterCard, запитувач може сплатити за послугу та отримати інформацію з ЄДР. Плата за отримання відомостей з ЄДР спрямовується до Державного бюджету України.

Все, що необхідно зробити, це - ідентифікуватися, обрати вид запиту, внести критерії пошуку та здійснити оплату платіжною карткою.

Електронні документи мають таку ж юридичну силу, як і паперові. Автентичність кожного електронного документа підтверджується його номером, завдяки можливості повторного завантаження сформованого документа. Номер документа надається заявнику одразу після оплати та міститься на кожному аркуші документа.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

З вересня 2021 року жодного одну установу центрального органу виконавчої влади не зможе вимагати ніякої довідки у громадян

Володимир Зеленський заявив, що наступний рік в Україні має стати початком відмови від паперових документів в сфері державних послуг і створення цифрового держави, де бюрократія і корупція будуть нетиповим явищем.

Відкриваючи Diia Summit в Києві, він нагадав, що амбітна мета створення «Держави в смартфоні» була вписана рік тому в його передвиборну програму як кандидата в Президенти.

«Але вже через рік в Apple Store і Google Play громадяни України змогли завантажувати мобільний додаток «Дія ». Отримувати дозволи в електронному кабінеті забудовника. Не відходячи від комп'ютера, реєструвати ФОП за 15 хвилин, тобто - відкривати власну справу швидше, ніж в більшості країн світу. Користуватися сервісом «єМалятко» і отримувати послуги за однією заявою в пологовому будинку або онлайн. Уже через рік ми стали четвертою країною Європи, яка має цифрові водійські права, і першою країною в світі, яка має цифровий паспорт », - зазначив Володимир Зеленський.

Однак, за його словами, це лише десята частина від того, що заплановано до реалізації, і тільки перший крок на шляху до цифрового державі, «де 100% послуг буде онлайн, а бюрократія і корупція стануть нетиповим явищем».

«Від мене - невеликий спойлер. 2021 рік стане початком входження країни в режим paperless. Тобто - ніяких паперів. Це стосується всіх державних органів виконавчої влади, і що найважливіше - жодна державна установа не зможе вимагати від українців ніяких довідок, виписок або інших нескінченних папірців, необхідних для отримання тих чи інших державних послуг », - заявив Президент України.

Глава держави зазначив, що створення цифрового держави - це складний, але важливий процес, який супроводжується опором системи, застарілим законодавством, скепсисом і часто невір'ям. Але цей шлях пройшли всі сміливі, революційні проекти світу.

«Рік тому держава в смартфоні було лише нашою мрією. Сьогодні, коли мобільним додатком «Дія» користується 5 мільйонів громадян, - це точно початок нової реальності. Реальності, де Україна буде цифровий, сучасної і комфортною для людей », - сказав Володимир Зеленський.

Він зазначив, що цифровизация також сприятиме потужному економічному розвитку держави, адже частка цифрової економіки в світі стрімко зростає.

«Кілька тижнів тому я підписав указ про створення сприятливих умов для розвитку в Україні IT-індустрії. Крім того, невідкладним визначено законопроект щодо «Дія. Сіті». Це унікальна історія, по якій буде створена спеціальна юридична і економічна зона для креативної економіки. І ми чекаємо його прийняття парламентом якомога швидше », - підкреслив Президент.

Цифровизация і використання IT-технологій вдвічі прискорюють розвиток бізнесу, зазначив в свою чергу Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Для України це дійсно цивілізаційний вибір, коли ми можемо прискоритися і наздогнати цивілізовані держави швидкими темпами. Звичайно, це економіка. Це - колосальний інвестиційний ресурс. Цифровизация дозволяє вивільнити мільйони людино-годин », - підкреслив глава уряду.

Глава Національного банку України Кирило Шевченко зазначив, що банківська система сьогодні перебуває «на передовій» цифровий трансформації. Він зазначив, що НБУ напрацював кілька алгоритмів відкриття банківського рахунку без фізичної присутності клієнта.

«З минулого тижня до цього додалася ще одна можливість. Це можна зробити через мобільний додаток «Дія». Наш наступний крок - дозвіл відкривати банківські рахунки з можливістю електронного паспорта», - констатував глава Нацбанку.

За його словами, через захищені канали клієнти зможуть передавати свої дані з програми «Дія», і банки зможуть відкривати відповідні рахунки.

Під час саміту віце-прем'єр-міністр - міністр цифровий трансформації України Михайло Федоров зазначив, що зручність «Держави в смартфоні» включає державні послуги онлайн, інтернет-покриття, цифрову освіченість українців і збільшення кількості IT-компаній.

Він підкреслив, що державні онлайн-послуги вже заощадили 495 млн. грн. українцям і дали 2 млрд. грн. додаткових надходжень із-за ліквідації «податкових скруток».

Михайло Федоров повідомив, що в наступному місяці планується направити на розгляд Верховної Ради законопроект щодо «Дія. Сіті», який спрямований на створення кращих умов для IT-креативної індустрії.

Віце-прем'єр-міністр - міністр цифровий трансформації також представив оновлений додаток «Дія 2.0», роботу програми «єМалятко» онлайн, електронні послуги в сфері будівництва та ін.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Порядку надання державної підтримки мікропідприємництва та малого підприємництва, згідно з яким реалізується програма «Доступні кредити 5-7-9%». Відповідне рішення було прийнято – 9 жовтня – на засіданні Уряду.

Внесені зміни до програми стосуються лібералізації низки вимог до суб’єктів підприємництва в частині підвищення максимального рівня їх річного доходу до еквіваленту 10 млн євро та виключення з Порядку вимоги до обов’язкової прибутковості діючого бізнесу – рішення прийматимуть банки-кредитори. Також змінами розширені цілі використання кредитних коштів можливістю придбання земельних ділянок як окремо, так і разом з нежитловою нерухомістю.

Відповідні зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9%» були прийняті в рамках виконання доручення Уряду розробити та затвердити програму фінансової підтримки малого та середнього підприємництва, а також суб’єктів господарювання сфери культури, креативних індустрій, туризму, діяльність яких знаходиться під впливом запроваджених обмежень та/або заборон, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

"Державною програмою «Доступні кредити «5-7-9%» передбачено заходи, які є універсальним та дієвим механізмом кредитування малого бізнесу з фінансовою державною підтримкою шляхом компенсації процентів за кредитами, наданими суб’єктам мікро- та малого підприємництва незалежно від сфери їх діяльності. Тому внесені до програми зміни розширяють можливість скористатися нею як суб’єктами господарювання зазначених індустрій, так і фермерськими й сільськогосподарськими господарствами, що мають збитки через цьогорічну посуху. Програма вже показала свою ефективність в кризових умовах. Адже, як показує статистика, більше 70% гривневих кредитів, які були видані банками з лютого по серпень цього року, були видані в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%», - зауважив Міністр фінансів Сергій МАРЧЕНКО.

Нагадаємо, Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво вже з 19-ма банками: АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК».

Станом на 5 жовтня цього року в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» вже укладено 4127 кредитних договорів на загальну суму 9,82 мільярда гривень.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

19 жовтня – останній день сплати ЄСВ для ФОПів
За ІІІ квартал 2020 року мінімальна сума ЄСВ до сплати буде становити 3178,12 грн, оскільки з вересня розмір мінімальної зарплати зріс до 5000 грн.

За Законом про Держбюджет на 2020 рік з 1 січня мінімальна зарплата становила 4723 грн. Але завдяки Закону №822 з 1 вересня її розмір збільшився до 5000 грн. Відповідно мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2020 році становить:
з 1 січня по 31 серпня 4723 х 22% = 1039,06 грн;
з 1 вересня по 31 грудня 5000 х 22% = 1100 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2020 році:
з 1 січня по 31 серпня – 70845 грн;
з 1 вересня по 31 грудня – 75000 грн.
Тож за ІІІ квартал 2020 року мінімальна сума ЄСВ до сплати за себе у ФОП, незалежно від системи оподаткування і групи, буде становити 3178,12 грн (1039,06 грн*2 міс.+ 1100 грн).

До якого числа сплачується ЄСВ за IІІ квартал?
Закон про ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9) говорить, що ФОП мають сплачувати ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Офіційної інформації від ДПС наразі ще не має. Але за її календарем, останнім днем сплати ЄСВ ФОПами за IІІ квартал є 19 жовтня.

А що як ФОП не сплатить ЄСВ у зазначені строки?
Законом №540 та Законом №591 передбачається, що за несвоєчасну сплату ЄСВ штрафи і пеня не застосовуються до останнього дня дії місяця карантину включно.
Але податківці в своєму роз’ясненні наголошували на можливості притягнення ФОП до адмінвідповідальності за несплату ЄСВ під час карантину. Наразі адмінштраф становить від 40 до 80 нмдг (від 680 до 1360 грн).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продовження карантину в Україні до 31 грудня 2020 року. Відповідна постанова КМУ від 13.10.2020 р. №956 офіційно опублікована 14 жовтня 2020 р. в "Урядовому кур'єрі" №200/6814 і набрала чинності.

Що змінюється для бізнесу?

У червоній зоні додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для зеленого, жовтого та помаранчевого рівня епідемічної небезпеки, забороняються:
приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері культури, крім відвідувачів “автоконцертів”;
приймання відвідувачів у кінотеатрах (крім “автокінотеатрів”);
приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо);
приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах;
приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
- торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом;
- провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку;
- торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень;
відвідування закладів освіти здобувачами освіти, крім учнів (вихованців) спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів за умови дотримання в них відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я учнів (вихованців);
відвідування отримувачами соціальних або реабілітаційних послуг установ і закладів, що надають соціальні або реабілітаційні послуги сім’ям, особам, що перебувають у складних життєвих обставинах (тимчасове, денне перебування), крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово), центрів обліку бездомних осіб, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, соціального патрулювання.

Додаткові обмеження для зеленої, жовтої та помаранчевої зон
По-перше, забороняється робота після 22-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
По-друге, змінюють правила щодо дозволеної кількості людей у масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) зібраннях:
у зеленій зоні - не більше 50 людей;
у жовтій – не більше 30 осіб;
у помаранчевій – не більше 20.
Все це, звісно, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра.
По-третє, дозволяється проведення спортивних заходів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту, видів спорту осіб з інвалідністю та спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів (крім міжнародних змагань та матчів, які можуть проводитися із глядачами за окремим погодженням із МОЗ) за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю стану здоров’я учасників.

Які наслідки для бізнесу через подовження карантину?
Через подовження адаптивного карантину до 31 грудня (включно):
Податкові і ЄСВ штрафи та пеня не нараховуватимуться. Але є винятки. Про них ми говорили тут.
За несвоєчасну реєстрацію ПН, РК, АН, строк реєстрації яких припадає на період з 1 серпня по 31 грудня ДПС має не штрафувати (але поки не має офіційної інформації);
Діє мораторій на податкові перевірки (зокрема, і щодо ЄСВ);
Розгляд звернень до податківців (скарги, запити, зокрема, на ІПК) теж відкладається;
Допомога по частковому безробіттю буде виплачуватись.
Роботодавці можуть подовжити простій; оплачувані та неоплачувані відпустки працівникам (але лише за їх бажанням); виконання працівниками роботи дистанційно.
Але з 1 вересня, незважаючи на продовження карантину:
допомогу ФОП–«єдинникам» на дітей не виплачують.
розпочалися перевірки Держпраці щодо детінізації праці.

Рекомендації для підприємств та навчальних закладів
Уряд рекомендує:
1. органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, позмінну роботу працівників, а за технічної можливості — також роботу в режимі реального часу через Інтернет із збереженням заробітної плати, дистанційну (надомну) роботу;
2. закладам загальної середньої освіти встановити з 15 до 30 жовтня 2020 р. канікули, у наступний період — можливий перехід на дистанційне і змішане навчання з урахуванням епідемічної ситуації.
Закладам професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти рекомендується перейти з 15 жовтня до 15 листопада 2020 р. на дистанційну форму навчання з рекомендованим виїздом студентів із гуртожитків (крім сиріт; осіб, позбавлених батьківського піклування, здобувачів освіти з тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, регіонів із “червоним” рівнем епідемічної небезпеки, іноземних громадян та осіб без громадянства, здобувачів освіти, які поєднують навчання з роботою).

Інші доручення Кабміну
Національній поліції, Міністерству охорони здоров’я разом з державними установами Міністерства охорони здоров’я епідеміологічного профілю та за участю органів місцевого самоврядування доручено забезпечити контроль за дотриманням умов самоізоляції особами з підтвердженим випадком COVID-19 та контактними особами, які перебувають на самоізоляції.
Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів посилити державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства і здійсненням протиепідемічних заходів закладами дошкільної освіти, закладами громадського харчування, фізичної культури та спорту, ринками, закладами, що надають послуги з розміщення, об’єктами торгівлі продовольчими та непродовольчими групами товарів тощо.
Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити виділення додаткових транспортних засобів з метою зменшення скупчення осіб у громадському транспорті у години пікового навантаження.
Національній поліції, Державній службі з безпеки на транспорті за участю органів місцевого самоврядування забезпечити контроль виконання протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для чого створений Український фонд стартапів?

Фонд був створений для підтримки інноваційних проектів та допомоги талановитим українським підприємцям.

Так, Український фонд стартапів (офіційна назва: Фонд розвитку інновацій) за бюджетні кошти забезпечуватиме грантове фінансування компаній з інноваційним продуктом на ранній стадії розвитку.

Найближчим часом парламент розгляне бюджет на 2021 рік, від якого залежить розмір фінансування фонду на наступний рік. Наразі в проєкті кошторису на відповідний Фонд розвитку інновацій передбачається 50 млн грн.

Оскільки інновації – ключовий пункт для економічного зростання та збільшення продуктивності, то одне з основних завдань Фонду – на основі найкращих світових практик розпочати системну підтримку тих перспективних українських проектів, які ще недостатньо великі, щоби потрапити в поле зору «класичних» інвесторів.

Вимоги до стартапів:

● фінансується лише український бізнес з орієнтацією на світові ринки;

● проєкти мають бути на ранніх стадіях розвитку (pre-seed and seed);

● організація повинна бути орієнтована на отримання доходу;

● до уваги беруться інноваційні ІТ / високотехнологічні продукти;

● наявність команди лідерів, створеної для розвитку бізнесу;

Більш детально вимоги описані на сайті https://usf.com.ua/uk/ в розділі “Що ми шукаємо”.

Вимоги до подачі заявки:

1. Анотація українською мовою (до 500 знаків);

2. Анотація англійською мовою (до 500 знаків);

3. Бізнесплан з описом наступних обов’язкових розділів: команда, ринок, продукт, технологія, стратегія;

4. Кошторис (в т.ч. із зазначенням календарного плану);

5. Фінансові прогнозні показники;

6. Резюме (із зазначенням відомостей щодо освіти, кваліфікації та професійного досвіду) залученого персоналу та/або технічне завдання (якщо персонал ще не найнятий) для ключових позицій стартапу.

Заявки від стартапів прийматимуться на постійній основі на сайті www.usf.com.ua та розглядатимуться на черговому Pitch event.

Фонд планує надавати безповоротну фінансову допомогу стартапам на початкових стадіях розвитку. Проєкт на стадіях pre-seed можуть отримати грант на суму $25 000, стартапи на стадіях seed – грант на суму $50 000. Таким чином, один стартап може сумарно отримати $75 000. Проте з кожного гранту стартап переважно сплачує 19,5% податків (може бути і менше, звісно – залежить від системи оподатковування – від 3 до 18%). Отже, "чистими" стартапи отримують 20,1 тис. дол. та 40,2 тис. дол., у сумі – 60,3 тис. дол.

Фонд фінансує майже усі галузі, окрім азартних ігор, виробництва та реалізації небезпечних речовин, алкогольних та тютюнових виробів, військових та ядерних технологій.

Цільові сектори: штучний інтелект (AI), доповнена реальність (AR/VR), великі дані (BigData), блокчейн, кібербезпека, захист (Defence), медицина та охорона здоров’я, подорожі, фінансові технології (FinTech), освітні технології (EdTech), робототехніка, професійні послуги, програмне забезпечення як послуга (SaaS), виробництво, електронна комерція, інтернет речей (IoT).

Допустимі витрати учасників, які можуть бути профінансовані грантовою програмою, включають створення прототипу, підтвердження концепції, бізнесу, реєстрацію прав інтелектуальної власності, тестування та пілотування розроблених інноваційних рішень/технологій, підготовку бізнес-планів для подальшого залучення акціонерного та боргового капіталу, витрати на комерціалізацію продукту тощо.

Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних інвестиційних експертів. Усе цифровізовано, а контакти з фондом мінімальні. Просто реєструйтеся на сайті, заповнюйте аккаунт, завантажуйте документи і чекайте рішення. Перевірка та оцінка виконуються дистанційно, документообіг без паперу. З’явитися особисто треба лише на pitch day – коли стартап презентується перед журі.

Грант – це не лише грошовий подарунок, а безповоротна фінансова допомога, використання якої фонд ретельно контролює. Коли стартап тільки подає заявку на отримання гранту, він обов’язково складає кошторис витрат і детально описує, на що саме та в які періоди будуть витрачені кошти з гранту (зарплати, обладнання, матеріали, програмне забезпечення, будь-що).

Без сформованого кошторису стартап не може отримати грант. Цей кошторис перевіряється представниками фонду. При цьому через деякі помилки у заявках засновники стартапів частіше за все не отримують грант від фонду.

Зокрема, це полягає у надмірній увазі до технології, а не бізнесу. Часто заявки від стартапів не конкурентоспроможні. Це або невеличкі "копікети" для локальних ринків, або засновники, які не можуть презентувати й чітко та зрозуміло представити свій продукт та план дій. Багато хто розповідає про те яку класну штуку зробили, але невідомо як її продавати. А треба навпаки. Головне, щоб була якісно пропрацьована бізнес-модель.

З моменту запуску фонд отримав більше 2000 заявок від стартапів. Майже 400 заявок були відхилені. Гранти вже отримали 44 проєкти на загальну суму 1,5 млн. дол., а решта знаходиться на різних стадіях заповнення, розгляду та оцінки.

Статутний капітал фонду становить 390 млн гривень і за приблизними оцінками його вистачить в середньому на фінансування 350 стартапів.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ДО УВАГИ БІЗНЕСУ!

Державна регуляторна служба оприлюднила проєкт Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, який можна переглянути на Інспекційному порталі (завантажити Комплексний план).

За ним наступного року буде проведено 43542 перевірки підприємств та підприємців. Це на 11 326 бльше ніж було у плані на поточний рік.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю). Внесення одного й того ж суб’єкта господарювання до планів перевірок різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Крім проєкту Плану комплексних перевірок, на Інспекційному порталі також опубліковані проєкти річних планів контролюючих органів (станом на 21.10.2020 р. - для 20-ти контролюючих органів), серед яких найбільшу кількість перевірок проведуть наступні 8-м:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Державна служба України з питань праці
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
Державна інспекція енергетичного нагляду України
Пенсійний фонд України (1790 перевірок)
Державна служба геології та надр України

Як суб’єкам господарювання відмовитися від проведення щодо них комплексного планового заходу державного нагляду? Для цього слід звернутись з письмовою заявою до Державної регуляторної служби України. Але зробити це потрібно до затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, яке відбудеться 15.11.2020 року.

Звертаємо увагу: технічна реалізація відмови суб’єкта господарювання від проведення комплексної превірки можлива виключно до затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), оскільки чинне законодавство не передбачає можливості внесення змін до затвердженого плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) з причини відмови від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Якщо у проекті плану виявлено помилки щодо назви суб’єкта господарювання, коду ЄДРПОУ, адреси, ступеню ризику, тривалості перевірки тощо, то з вимогами щодо виправлення таких помилок слід звертатись до органів державного нагляду (контролю).

План-графік податкових перевірок на 2021 рік має бути оприлюднений до 25 грудня поточного року, що передує року, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки. При цьому є надія на те що Державна податкова служба можливо відмовиться від перевірок підприємств з обігом менше ніж 50 млн. EUR (окрім ризикових).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Не сплачуєте ЄСВ протягом карантину: які наслідки?

Згідно до положень діючого законодавства України єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно сплачувати своєчасно та у повному обсязі.

Крім того, фінансове становище платника не ставиться в залежність до можливості або неможливості виконання обов’язку сплати єдиного внеску.

При цьому законодавцем чітко визначено алгоритм погашення заборгованості з єдиного внеску, згідно якого податкові органи працюють спільно з органами державної виконавчої служби. І в цій взаємодії функції безпосереднього стягнення виконують саме органи державної виконавчої служби, які, в свою чергу, мають широкий спектр повноважень щодо відповідного впливу на боржників та стягнення заборгованості.

Так, якщо платник єдиного внеску ігнорує свій обов’язок щодо сплати єдиного внеску, податкові органи відповідно до діючого законодавства надсилають такому платнику вимогу про сплату боргу. У разі, якщо протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги він не сплачує суму боргу, не оскаржує вимогу у встановленому порядку, податковий орган надсилає вимогу, як виконавчий документ, до органу державної виконавчої служби для її подальшого примусового виконання.

В подальшому державний виконавець розпочинає примусове стягнення, зокрема, шляхом першочергового стягнення коштів з рахунків платника у банках та за рахунок продажу його майна.

З початку поточного року з метою стягнення заборгованості з єдиного внеску до органів державної виконавчої служби відносно платників Дніпропетровської області направлено вимог про сплату боргу з єдиного внеску на суму понад 560 млн гривень.

Разом з цим, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням.

Отже, боржникам необхідно задуматись, чи не стане ігнорування своїх зобов’язань зі сплати єдиного внеску в подальшому на перепоні своїх побажань.

Звертаємо увагу на необхідність постійного моніторингу платниками стану сплати єдиного внеску та наявності (відсутності) заборгованості з вказаного платежу.

Отримати інформацію про стан заборгованості з єдиного внеску можливо, безпосередньо звернувшись до відповідного органу ДПС або за допомогою Електронного кабінету.

Нагадуємо, що роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди. Аналогічно в соціальному страхуванні — якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску

Важливо пом'ятати про те, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску (до введення карантинних заходів) до платника застосовувались фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несли дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Важливо для бізнесу: Державна податкова служба України очікує пропозиції від платників податків щодо змін до Порядку функціонування Електронного кабінету.

21 жовтня 2020 року ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету». Його приводять у відповідність до Закону №466-IX та Закону №786-ІХ. Зокрема:

1. Уточнено, що Електронний кабінет – це сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

2. Взаємодія реалізується через:

портальне рішення для користувачів – платників податків, робота в якому здійснюється онлайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
портальне рішення для користувачів – державних органів, у тому числі контролюючих;
програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу Електронного кабінету;
інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи ДПС

3. Повідомлення про виявлені технічні та/або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку та повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення, розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС.

4. Листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті та які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» через Електронний кабінет.

5. Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

6. Порядок доповнено новими додатками:

Додаток 3. Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.
Додаток 4. Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет.

Очікується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. А поки що зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент електронних сервісів, е-mail: t.dvorytska@sfs.gov.ua.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ: