Джерело
04.03.2022 року Президентом України підписано Закон про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни (Закон № 2115-ІХ від 03.03.2022 (далі - Закон № 2115)) та Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану (Закон № 2118-ІХ від 03.03.2022 (далі - Закон № 2118)).
Дані законодавчі акти опубліковані 07.03.2022, а отже набули чинності з даної дати.
Умовно податкові пільги, що отримав бізнес під час війни, можливо поділити на дві групи:
-перша група стосується незастосування відповідальності за податкові порушення під час воєнного стану та відтермінування виконання обов'язків платниками податків, передбачених Податковим кодексом України;
-друга група - податкові пільги, що стосуються звільнення оподаткування надання допомоги (у вигляді коштів, товарів та послуг) для забезпечення оборони держави.
Тепер коротко та про головне.
1. Платники податків мають право подати податкову та іншу звітність на протязі 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану. В період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення не застосовується відповідальність за несвоєчасне подання таких документів до контролюючих органів.
Це відтермінування стосується всіх податкових, облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів та будь-яких інших документів, строк подання яких до контролюючих оргнів згідно чинного законодавства настав, починаючи з 24.02.2022 (саме з цієї дати запроваджено воєнний стан в Україні). Нагадаймо, що припинення або скасування воєнного стану визначається або зі спливом строку дії воєнного стану, оголошеного в Указі Президента України про введення воєнного стану, або шляхом прийняття окремого указу по скасування воєнного стану.
Крім того в період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення, не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та (або) вище перелічених документів. Якщо мова йде про фінансову відповідальність за порушення податкового законодавства (застосування штрафів та пені), то тут починають діяти норми пп.112.8.9. п.112.8 ст.118 ПКУ, що визначають форс-мажор, як ту обставину, що звільняє платника податків від фінансової відповідальності. Таким чином штраф за несвоєчасне подання податкової звітності у період воєнного стану також не застосовується.
2. Строк виконання платниками податків своїх зобов'язань по сплаті податків, реєстрації податкових та акцизних накладних, інших податкових обов'язків буде спливати через три місяці після припинення та скасування воєнного стану.
Згідно Закону № 2118 внесено зміни до ПКУ, якими передбачено, що у випадку, коли на протязі періоду воєнного стану платник податків не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних тощо, то він буде звільнений від фінансової відповідальності (застосування штрафу та (або) пені). Але за умови, якщо у подальшому на протязі трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, платник податку виконає свій податковий обов'язок. Інакшими словами строк виконання податкових обов'язків (сплати податків, подання декларацій, реєстрації податкових накладних тощо), що виникли з 24.02.2022 і до закінчення періоду воєнного стану, буде спливати після закінчення трьох місяців з дати припинення воєнного стану. Якщо на протязі даного строку платник податку не сплатить необхідні податки, не зареєструє податкові накладні тощо, то фінансова відповідальність буде застосовуватись на загальних підставах, передбачених ПКУ.
3. Запроваджено мораторій на проведення будь-яких податкових перевірок протягом дії воєнного стану.
На протязі воєнного стану податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються (Закон № 2118).
Але тут необхідно акцентувати увагу на тому, що на час воєнного стану перебіг строків для проведення податкових перевірок, так і інших строків, передбачених податковим законодавством (наприклад, на оскарження рішень про донарахування грошових зобов'язань), як для платників податків так і для контролюючих органів, зупиняються. Після припинення воєнного стану, такі строки будуть поновлені.
4. До дати припинення або скасування воєнного стану не застовуються жодні фінансові санкції за порушення, пов'язані із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовуються (Закон № 2118) Тобто формально обов'язок мати РРО для бізнесу залишається (зокрема, для платників єдиного податку), однак за відповідні порушення, допущені під час дії воєнного стану, штрафи не будуть застосовуватись.
5. Надано перелік пільг бізнесу, що надає кошти, товари, послуги для потреб оборони держави.
Так, добровільна передача коштів, безоплатне надання послуг та товарів на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони не оподатковується ПДВ та акцизним податком.
Не збільшує також об'єкт оподаткування податком на прибуток операції щодо передачі юридичними особами коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
І тут рекомендуємо бізнесу приділити увагу належному оформленню первинних документів, що у мирний час буде підтверджувати цільове спрямування коштів та надання товарів, робіт та послуг.
Віримо у нашу країну, перемогу та настання миру в Україні!
Джерело