За даними Мінагрополітики, через війну площа земель під посівну 2022 року зменшилася на 3,5 млн га в зоні активних бойових дій. Проте зупинити роботу агробізнесу в Україні агресору не вдалося й не вдасться. І це не просто слова, адже для стійкості агробізнесу в умовах воєнного часу вже зроблено чимало.
Мораторій на експорт
Вимушеним заходом для забезпечення продовольчих потреб держави та населення країни стала заборона на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції: вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби. Також лише з попереднім інформуванням уряду та отриманням ліцензії дозволено експортувати пшеницю, меслін (її суміш із житом), кукурудзу, соняшникову олію, м’ясо та яйця свійських курей.
Крім того, на початку березня Кабмін установив нульову квоту, тобто повну заборону на вивезення азотних, калійних і фосфорних мінеральних та хімічних добрив. Наприкінці ж березня уряд скасував заборону експорту азотних добрив, встановивши квоту на їхнє вивезення у розмірі до 210 тис. тонн, проте не більш як 70 тис. тонн на місяць.
Такі обмеження зможуть гарантувати стабільний запас продовольства українцям, що в умовах воєнного часу є беззаперечним пріоритетом. Разом з тим їхнім наслідком може стати продовольча криза в імпортозалежних країнах, якщо експортні операції буде заблоковано протягом календарного року.
Логістика в умовах блокади портів
Військова агресія РФ унеможливила функціонування морських портів України, через які здійснювалося близько 90% експорту сільгосппродукції. За даними Мінагрополітики, сьогодні залізничним транспортом перевозять до 20 тис. тонн зерна на день, раніше ж через морські порти проходило близько 150 тис. тонн.
Тому ключовим питанням для підтримки економіки є створення альтернативної логістичної мережі для експорту, над чим зараз досить активно працюють уряд і бізнес-спільнота. У нинішніх умовах оптимальними є такі два варіанти:
- експорт через морські порти держав-сусідів (Румунії, Болгарії);
- використання залізничного сполучення.
Реалізація першого — це серйозна дипломатична робота, другий же варіант потребує значного фінансування для розширення мережі залізничної інфраструктури як України, так і країн-сусідів (сухі перевалочні пункти/порти).
Проблеми посівної кампанії
Поки триває робота над вирішенням питання логістики експорту сільськогосподарської продукції, уряд працює над мінімізацією бюрократичних процедур для аграрного бізнесу, зокрема, запити виробників для отримання необхідних ліцензій і сертифікатів будуть опрацьовуватися щонайбільше добу.
Крім того, прийнято зміни для спрощення імпорту сільськогосподарської рослинної продукції, зокрема посівних матеріалів. Так, у роботі Держпродспоживслужби запроваджено принцип екстериторіальності. За наявності фітосанітарного сертифіката фітосанітарний контроль здійснюватиметься лише у формі інспектування без фітосанітарної експертизи, а також через направлення запитів Держпродспоживслужбою для отримання інформації (але не частіше одного разу протягом місяця).
Питання нестачі та високої вартості палива для проведення посівної кампанії та забезпечення інших транспортних потреб аграріїв вирішено через впровадження суттєвих податкових пільг. У березні прийнято закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне. Також дозволено ввести в обіг бензин і дизельне паливо екологічних класів Євро-3 і Євро-4, що має на меті розширити базу палива для його використання в цілях посівної.
Також спрощено роботу з пестицидами та агрохімікатами, зокрема, подовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з їхнім транспортуванням, зберіганням, застосуванням і торгівлею на період воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування/закінчення.
Важливим аспектом для аграріїв є використання необхідної кількості сільськогосподарської техніки, тому на період воєнного стану Мінагрополітики передбачило можливість експлуатації тракторів, самохідних шасі тощо без їхньої реєстрації. Проте протягом 90 днів після скасування/закінчення воєнного стану власникам техніки доведеться її зареєструвати (перереєструвати).
Зазначені нововведення, безумовно, позитивно вплинуть на проведення посівної кампанії, але робота для забезпечення функціонування аграрного сектору має залишатися системною та систематичною. Зокрема, питання різкого зростання цін на паливо та добрива залишається актуальним і потребує додаткових заходів від держави для його вирішення.
Аграрний сектор в умовах війни став другим фронтом боротьби нашого народу за продовольчу та фінансову незалежність, тому для його повноцінного функціонування передбачено можливість бронювати агропідприємствами працівників у період мобілізації. За умови якісної підготовки пакета документів і належного обґрунтування надається відстрочка від призову строком до шести місяців, підтверджена витягом із наказу про відстрочку.
Фінансова підтримка
Окрім мінімізації бюрократичних процедур при веденні операційної діяльності агробізнесу, уряд також працює над покращенням умов кредитування аграріїв. У рамках держпрограми «Доступні кредити 5–7–9%» у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн строком до шести місяців на провадження сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо).
Державою передбачено додаткову фінансову підтримку малого та середнього агробізнесу у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн. Уряд також установив максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.
Нагадуємо також про існування такого механізму фінансування сільськогосподарських виробників, як аграрні розписки, що дає можливість оформити кредит на техніку, добрива чи інші необхідні для аграріїв ресурси. Обов’язковою заставою при оформленні виступає майбутній врожай. Необхідні для оформлення кредитної розписки Реєстр обтяжень рухомого майна та Реєстр аграрних розписок функціонують і в умовах воєнного стану.
Податкові канікули
15 березня парламент ухвалив закон №2120-ІХ, яким передбачено зміни щодо сплати за землю державної та комунальної форм власності в період дії воєнного стану.
Так, з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено/скасовано воєнний стан, не нараховується і не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також визначені обласними військовими адміністраціями як такі, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
На сьогодні переліку таких територій не визначено Кабміном, ймовірно, до них буде віднесено Київську, Чернігівську, Харківську, Сумську, Миколаївську, Херсонську, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську та Запорізьку області.
Обставини непереборної сили
Торгово-промислова палата України з 24 лютого засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку з воєнною агресією РФ проти України.
У контексті земельних відносин настання форс-мажору є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне здійснення плати за землю, зокрема, не може бути розірваний договір оренди/емфітевзису або ж застосовані будь-які штрафні санкції (наприклад пеня). Проте, якщо це не передбачено договором, форс-мажорні обставини не є підставою для звільнення від плати за землю після їхнього закінчення.
Оформлення прав на сільгоспземлі та їхнє поновлення
Запровадження воєнного стану також унеможливило роботу ключових реєстрів, ДЗК і ДРРП, відповідно, й формування земельних ділянок та оформлення прав на них за загальною процедурою. Проте 7 квітня набув чинності закон №2145-ІХ, метою якого є забезпечення продовольчої безпеки та проведення посівної кампанії та який передбачає можливість оформити право оренди на земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва строком не більш як один рік без права поновлення договору. Така ділянка формується на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель без внесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру.
Крім того, передбачена можливість користувачам сільгоспділянок передавати права землекористування іншим особам без згоди власників таких ділянок строком до року. Таке нововведення дасть змогу ефективно використовувати сільськогосподарські землі за їхнім призначенням більш забезпеченими аграріями, що, безумовно, позитивно вплине на результати посівної кампанії.
Звертаємо увагу, що зазначеним законом також передбачене автоматичне поновлення на рік договорів користування землями сільськогосподарського призначення, строк яких закінчився після запровадження воєнного стану, без волевиявлення сторін. За загальним правилом, закон зворотної сили в часі не має, тому автоматична пролонгація починає функціонувати з моменту вступу закону в дію, а не безпосередньо з моменту запровадження воєнного стану.
Проте існує позиція, що положення закону про автоматичне поновлення поширюються на всі договори, строк дії яких закінчився від 24 лютого включно. Питання дискусійне, тому варто чекати офіційного роз’яснення Мінагрополітики.